Знову українське, рідне.
Памяті В.Івасюка...
Про гори, полонини та рівнини.
Не піду в далекі гори,
На широкі полонини,
В нас є лиш степи просторі,
Й річка чиста у долині...
Степ неосяжний - то моє дитинство,
Манить і досі трав духмяний цвіт,
І землі тої, вірю - материнство,
Зігріє мене ще багато літ...
08-08-17.