Не співай так сумно, листопад,
Не кружляй в повітрі жовте листя,
Краще подивись-но ти назад,
Де залишив літечко барвисте.
Казкою чарівною було
Сяйво блискавиць, що в снах з`явилось,
Там лишилось лагідне тепло
І кохання там моє лишилось.
Там лишивсь яскравий зорепад,
Коли зорі падали в долоні.
Не співай так сумно, листопад,
Бо в твоїх сльозах душа холоне.