http://www.stihi.ru/2017/09/01/3604
Оригінал:
Ніч стишила всі звуки до піано ...
Хитається ліхтар погаслий п'яно ...
Нявчить у чорнобривцях кіт голодний ...
І вересневий вітер дме холодний ...
І вікна вже завбачливо прикриті ...
Відшукую я шаль у плинній миті ,
Коли по охололім підвіконні
Снують мої думки принишклі й сонні -
Про ту зароблену жіночу долю ,
Де сторінки то радості , то болю ,
Що нижуться , неначе у намисто ,
Полохаючи карколомним вмістом ...
Невірність , Боже , все мене жахає ,
Бо сумнів то розбурхне , то вщухає ...
А Ти - вогнисту Осінь колихаєш -
Мене у ній ...божественно кохаєш ! ..
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Ночь звуки утишает до пиано…
Качается фонарь погасший пьяно…
А в бархатцах мяучит кот голодный…
Сентябрьский ветер чересчур холодный…
И окна преднамеренно прикрыты…
И шаль найти – мои попытки прытки,
Когда по всем пространствам подоконным
Снуют мои раздумья полусонно –
Про ту мою заслуженную долю,
С чередованьем радости и боли
Что нижутся как будто бы в монисто,
Меня пугая непонятным смыслом…
Неверность, Боже, только ужасает:
сомненья разбухают…угасают…
Ты – огненную Осень не погубишь
И в ней меня…божественно так любишь!..