Муза

Прийшла, поглянула, всміхнулась -
І зацвіли луги-сади,
Жорстока, як любов і юність,
До зойків “не лишай“, ”не йди”.

Сухі зазеленіли віти
У серця й все одно йому
Куди і звідки дме цей вітер,
Як і навіщо, і чому.