Дві закохані жінки – два сонячні промені...
Дві кохані закохані. Дві протилежності.
Два крила для польоту у щастя безмежності.
Дві кохані. Надійні. І вірні... За що мені?
Два піднесення до усвідомлення вічності.
Невід'ємні. Мої. До нестями. До трепету.
Дві. Від неба. Це небо рішило, що треба так.
Дві принцеси. І дві королівські величності.
Дві жіночності – на противагу холодності.
Дві молитви мої, що заспівані пошепки...
Перед кожною я опускаюсь навколішки.
Дві кохані закохані – краще, ніж жодної...
...............................................
Rowena_Morrill