В свічках заснувших знову тиша
Застигла краплями... Й не знає,
Що і з покорою не менше
Душа в коханні хоче раю...
Вона, злітаючи до неба,
Все зрозуміти намагалась...
Ось натворити їй що-небудь,
Світ здивувати - це вдавалось...
І я пишаюся не менше
Своєю Музою-душею,
Хотілося б не тільки в віршах
В піснях захоплюватись нею...
***
В заснувших свечах - тишина /оригинал/
Валерий Гурков
В заснувших свечах - тишина,
Застыла каплями, не зная,
Что и с смирением душа,
В любви с капелью жаждет рая.
Она, взлетая в небеса,
Пытаясь получить ответ,
Творит такие чудеса,
Что восхищается весь свет…
Я восхищён душой не меньше,
Своей помощницей в стихах.
Порою хочется всё в песне,
Сказать о ней, а не в словах…