Ніч в міста покличе місяць,
Вітер грати перестав,
Білий птах, неначе янгол,
Наді мною пролітав.
Нас з тобою досі тягне...
І між нами, наче струм...
Повертаюсь у минуле, -
Спогади, як твій парфюм.
Йду туди, де янгол-птаха,
Наче вкрив мене крилом,
Де були з тобою щасливі,
Але зараз не разом.
Я не можу з цим боротись,
Я не можу більше так.
Пам'ятаю все спочатку,
І слова твої на смак.
Крила птаха не врятують-
Не підіймуть вище хмар.
Лиш твої слова зціляють
Від набридливих примар.