З чола злетіла корона злотиста,
Перед коханим стою на коліна,
Почуй мене Божа матір пречиста.
Я дуже грішна за те, дуже вина.
Дуже вина, коханий- ворог,
У ряди поставали вояки,
А мені так кортить бути поряд,
Гине місто, нема ж бо води а ні краплі.
З чола злетіла корона злотиста.
Неможливо, вставай з колін.
Дякую тобі, Божа матір пречиста.
Що почула на себе жорстокий проклін.
Тепер треба мені цю провину відмити,
Зняти з міста образу, підіймайся народ!
І нехай у жорстокій війні я загину,
Зрозуміла- коханий не може любити, жорсток.
Нехай гине зі мною кохання що в серці,
Нехай очі закрию не бача його,
Нехай буде що буде, залишуся в пісні,
На чоло одягаю корону за місто свого.