Нехай від долі не втечеш
Та все загублене - пече
ЧасУ не вернеш, не зметеш
Роками косу розплетеш...
Ще притамуєш біль рядками,
Зап'єш півсклянкою сльозами
Повітрям мудрості вдихнеш
І ще раз щось переживеш!
Це правда, щастя ти володар,
Якщо воно вже в тебе є...
І рятівник ти, і господар
Та тільки май його своє...
А вода під камінь не тече...
Життя стежками долю тче
Чекати ЗНАКУ тер-пля-че!
Щоб обійнять його плече...
Себе губить в його очах
Німіть і плутатись в речах.
Він в серці, в розумі, хоча
Обожеволіли в ночах...
***
Не мрію більше я вночі
Бо засинаю на плечі...
Й одними ходимо стежками:
Зточили камінь почуттями....