Назбираємо собі в долоні зорі.
Нехай справдяться завітні мрії всі.
Споглядаючи розкоші неозорі
Завмираємо в цілунку, ніби в сні.
Перехоплює від хвилювання подих
Метеорний дощ проймає сяйвом ніч.
Від чутливого торкання - легкий подив,
Насолода від ласкавих губ та віч.
Зорепад кружляє нас в зірчастім танці,
Вир підхоплює, несе в зіркову даль.
Незрівнянної вистави стали бранці.
Із полону ранок звільнить нас, на жаль.
Ми мандруємо в світах Чумацьким шляхом.
Невеликий човник має два крила.
Обернувся наш вітрильник Синім птахом.
Лише щастя юність в майбуття взяла.
російськомовний варіант вірша тут
http://www.stihi.ru/2014/07/08/1315
Квітонька