та вже тодi iз айстрiв заметiль стояла

Галина Би-Локур
Перецвіли вже ніжні айстри у садах
немов сніги, пелюстки облетіли.
А я в думках с тобою, ще не раз,
прощатимусь, йтиму по слідах,
туди де наші айстри розцвітали.

Чи то був сон,чи то моя уява,
до щему в серці я тебе кохала,
Та вже тоді між нами заметіль стояла.
Ця музика мені, про  тебе нагадала.

Чомусь мої  думки лише про тебе,
коли забути вже пора давним-давно.
Хоча ці спогади, неначе без потреби,
а я що вечора дивлюсь в твоє вікно.