Вранці душа, наче сонце на небі.
Знов журавлі летять на південь далекий.
Ніч обійма крилами, і залишає.
Рани болять - це повільно вмираю.
Вітер ізнов ніжно й тихо цілує.
Гроза за вікном грає, й знову жартує.
Осінь руда свій вогонь не погасить -
Теплом ночей душу прикрасить...