Вольный перевод с украинского:
Июль махнул хвостом – и нету!
Как факел – пых! – серёдка лета…
И август жмётся у порога…
Но – неустанно славлю Бога,
Так нежно, будто птичка – утро,
Что забываешь крест свой будто…
Смягчает ласточкино соло
Невыносимость правды голой…
Нальёшь воды дремотной в склянку,
Нарвёшь рудбекий* спозаранку,
Блестящих, как в июле Солнце, –
Пусть пламенеют на оконце…
Сбегает лето, сердце раня…
Вот-вот и холодом потянет,
И август по осенним нотам
На посошок проплачет что-то,
И Громовержец рык раскатит…
…Обняться с деревцом, и хватит
Бояться! Ведь ещё не вечер!
Смеюсь: июль мой бесконечен!
О, как пьянит июля ложе!
И Ты – со мной, Пресветлый Боже!
_________
*Рудбекия блестящая, или лучистая – цветок семейства Астровые (на заставке)
Оригинал: http://www.stihi.ru/2017/07/31/6710
Гайнув за ріг спекотний липень –
Згорів яскравим смолоскипом...
Прибився серпень до порога...
А я – все славлю й славлю Бога! –
Так славить ніжно рання пташка,
Що забуваєш хрест свій важкий...
Ще й ті хрести, що зриш навколо,
Як ластів'яче вчуєш соло!
І ллєш дрімотну воду в глеки,
І мостиш квіточки рудбекій –
Блискучих*, як липневе Сонце,
Що пломеніє за віконцем...
Збігає літо... – томить втеча...
Небавом – перша холоднеча...
І осені сумні мотиви
В передостанні серпня зливи...
Та Громовержця – дальні реви...
А поки – обіймаюсь з древом,
Щоб страхи й стреси не лякали, –
Всміхаюсь літечку лукаво –
О, як п'янить липневе ложе! –
Я в нім з Тобою, рідний Боже!