Вийшла у світ нова поетична збірка Юрія Лазірка "СВІТИ-ЛА-ЗІРКА" (Нью-Йорк). Поезія одного з моїх найулюбленіших поетів - це калейдоскоп образів, що створюють об'ємну панораму стану душі у безмежному, багатомірному просторі, в якому перебувають наші думки і почуття.
Останнім часом тісно спілкуюся з іспанськими поетами і читачами, тому вирішила зробити кілька перекладів іспанською.
//сторінка Юрія Лазірка http://www.stihi.ru/avtor/vsesvit
Salio a la luz un nuevo poemario de Iouri Lazirko (me gustaria explicar la originalidad del titulo de este libro: en el medio de el estan destacando dos letra "LA" entre dos guiones, si las unimos con la primera palabra, el titulo sera "Ha Resplandecido una Estrella", si las juntamos con la ultima, entonces se podra leer "Los Mundos de Lazirko"). La poesia de uno de mis poetas favoritos es un caleidoscopio de imagenes que crean un panorama del estado del alma en su infinidad, su espacio multidimensional en el que se encuentran nuestros pensamientos y sentimientos.
*** думками поринаю в себе
душа і тіло -
ніч і місто
не гріх
піти
чи пересісти
несила
втому перейти
у тиші гострені кути
тримають в голоді легені
і кров
у подиху шаленім
змиває сутінками сни
рожевими росли вони
і пахнули дощем в пустелі
без них
для мене небо -
стеля
а вікна -
очі порожнеч
душа і слово
щит і меч
думками поринаю
в себе
там сто галактик
просять неба
а віти літ -
весни
*** con los pensamientos me sumerjo en mi mismo
el alma y el cuerpo
son la noche y la ciudad
no es un pecado
el marcharme
o moverme
imposible
atravesar el cansancio
el silencio tiene las esquinas afiladas
que mantienen los pulmones con hambre
y la sangre
en la respiracion rapida
le lava con crepusculos los suenos
que crecieron de colores rosados
y olieron con la lluvia en el desierto
sin ellos
para mi el cielo
es un techo
y las ventanas
son los ojos vacios
el alma y la palabra
el escudo y la espada
me sumerjo con los pensamientos
en mi mismo
alli cien galaxias
piden el cielo
y las ramas de anos
piden la primavera
12 de Julio de 2016
*** я сльозина
я сльозина в очах
а навколо мене лиш ти
у прозорого неба нутрі
в'януть миті мов квіти
горять мов листи
наче подих останній зорі
на життя полотні
розмалюю сумне
кольоровими снами дітей
попіл серця на вітер
прийміте мене
раннім променем в човен грудей
хай гойдає нас кров
в теплих ріках судин
сила - слово душа із вітрил
є чому відболіти
ти такий не один
об якого день зуба гострив
бо пульсує весни
набігаюча мить
кожна крапля виношує рух
Бог у білому світі
живе між людей
і забутий мандрує мов пух
я сльозина в очах
а навкола лиш ти...
*** 2
soy una lagrima
soy una lagrima en los ojos
alrededor de mi estas solo tu
en las entranas del cielo transparente
se marchitan los instantes como si fueran flores
arden como las cartas
como el ultimo suspiro del alba
en el lienzo de la vida
llenare de dibujos una tristeza
con los suenos colorados de los ninos
las cenizas del corazon echare al viento
cogeme
como el barco del pecho coge el rayo matinal
que nos bambolea la sangre
en los calidos rios de las venas
la fuerza es la palabra "alma" de vela
aun hay cosas que nos doleran
tu no eres el unico
con el cual el dia afila sus dientes
porque palpita un instante
de la primavera que esta llegando
cada gota que guarda un movimiento
Dios vive en el mundo
entre la gente
y El olvidado viaja como una pelusa .
soy una lagrima en los ojos
y alrededor estas solo tu...
10 de Marzo de 2016
*** дощ у душі
дощ у душі
краплини тебе
мов день без небес
він видихся весь
у вірші
спогадів дим
очей глибина
прозора без дна
приходить у снах
в холоди
руки твої
ця музика ласк
у нотах тепла
такою була
мова їх
дотику струм
до скусаних губ
я згадую гру
гітару стару
спрагу струн
там від вина
спокуса в крові
у видихах свіч
дві тіні і ніч
пий до дна
дощ у душі
а світла на гніт
думки у вогні
про серце мені
розкажіть
серця поріг
освячення сліз
відчуження ліс
плачі журавлів
і доріг
солодко там
де усмішка спить
натхнення летить
і знову на ти
висота
стисну в кулак
усе що було
що в небо вело
вітрам всім на зло
мить - зола
де ти тепер
утіхо моя
у світлих краях
де пухом земля
де етер
*** la lluvia en el alma
la lluvia en el alma
las gotas de ti
parece un dia sin cielo
ya que esta agotado
en el poema
el humo de los recuerdos
la profundidad de los ojos
clara sin fondo
viene en los suenos
cuando hace frio
tus manos
son la musica de las caricias
en las notas de calor
la que era
su lenguaje
el tacto de la corriente
de los labios mordidos
evoco el toque
de la guitarra vieja
la sed de las cuerdas
alli hay una tentaci;n
en el sangre
recibida del vino
en la respiracion de las velas
dos sombras y una noche
apurate hasta el fondo
la lluvia en el alma
y la luz sobre la mecha
los pensamientos estan en llamas
contadme
sobre el corazon
el umbral del corazon
la bendicion de las lagrimas
el bosque de la negacion
el llanto de las grullas
y de los caminos
es dulce alli
donde la sonrisa se duerme
la inspiracion vuela
y de nuevo le tratas de "tu"
con la altura
apretare en el puno
todo lo que tenia
lo que me llevo al cielo
para hacer rabiar a los vientos
un momento es ceniza
donde estas ahora
consolacion mia
en el mundo claro
donde se descanse en paz
donde el eter
4 de Marzo de 2017