Я біжу, і знову ніч краде мій сон.
Я кричу, а серце в унісон.
Навкруги лиш авто, і байдужі...
Сльози сховає дощ у калюжі.
Я йду в темряву, наче мене веде
Поклик серця того, що знайшло вже тебе.
Пелюстками мене наче хтось огортає...
З тим, що ти тільки мій, вітер ніжно вітає.
Кілометри долаю лиш подумки я,
Знову для тебе пісня моя.
Кілометри здолав, подарую я крила...
Я тебе віднайшла, і Світ Любові відкрила.
У мішень на спині ранок влучно стріляє,
А душа, наче книга, все пам'ятає.
Віднімає тебе кілометрів безодня-
Мабуть, це моя кара за щось Господня.
Незважаючи на всіх, і тебе я чекаю...
Я без тями тебе... безкінечно кохаю!
Ти даєш мені те, що ніхто не давав-
Ти моєю прекрасною долею став!