Скажи, чому ти так далеко зараз?
Скажи, чому міста стоять між нас?
Скажи, чому так доля розділила?
Малюю тебе знову у анфас.
Вітер зриває дах, руйнуючи щоночі.
Пух тополиний, наче сніг, розтав.
Я уві сні дивлюся тобі в очі,
І пам'ятаю, як ти пригортав...
Мене до себе. Знову дощ ховає
Сльози мої - про них я промовчу.
Хай тебе небо, Мій, оберігає...
А я до тебе знов і знов лечу.
Минають дні, і пролітають ночі...
Не все так гарно, як у всіх, у нас...
Ми сваримося - миримося знову,
Та не тримаємо в душі образ.
Скажи мені, чому ти так далеко?
Скажи мені, думки про що твої?
Скажи мені, що зустріч недалеко,
І я віддам тобі крила свої.