Сумно мені, мамо, темно,
Та за ким мій жаль - не знати.
Серце б"ється надаремно
Відчинити тяжкі ґрати.
Відчинити, відлетіти,
(у буден цупким полоні,
мов кутом карані діти)
Та на варті злії скроні.
Ти скажи мені - чи знала?
Що так буде? Що так важко?
Але ж геть не так співала...
...Не журися, моя пташко.