Зернятко маленьке
в землю закопали.
Потихеньку з нього
паростки зростали.
I гнучкi лозинки
розтяглись, веселi,
Вже на тин пiднялись
i на дах оселi.
Вирiзьблене листя
свiже, зелененьке...
Розцвiли духмянi
квiточки пухкенькi.
Та невдовзi й грона
сiк набрати встигли.
Золотавим сонцем
восени достигли.
I смачнi, й солодкi,
рiзнокольоровi -
Дарували радiсть
ягоди чудовi.
I пiд гнiт iх клали
та давили дужче.
Здобували з ягiд
добрий сiк цiлющий.
Вiн слабким i хворим
жити допоможе,
Жвавiсть i бадьорiсть
людям дати зможе.
Гронам винограду
дуже вдячнi люди.
Сила i здоров"я,
добрий настрiй буде.