До сонця
Літні люди, ви влітку
по-справжньому літні:
всім спекотно, а вас
тільки сонечко
лагідно гріє.
Як воно осяває
вам дні непривітні!
Як зненацька пробуджує
в серці надії та мрії!
Навіть ті – чудернацькі,
юнацькі, забуті…
Скільки б там не лишилось,
які б не відміряні строки –
неважливо. Життя
постає на маршруті.
Вам до нього й до сонця –
хоч роки, хоч кроки...