А я - українець. То як же тут бути?
Хіба не однакові зорі у нас?
Чому ж ми змогли так наразі забути
все те, що єднало слов"ян повсякчас?
Ще з Києва, ще від опалених капищ,
від мавок, від давніх навіки часів?
О, скільки тоді на землі було згарищ
на тій, ще на Києвській древній Русі.
Чи довго ще нам так ходити довкола?
Хіба ми не бачимо, що - навкруги?
Та знов на знаменах - блаженная воля.
Слов"яни слов"янам ізнов вороги.