Хмарність – сильна... Дощик – так собі...
Парасолі розправляють крила.
А до мене приїжджає мила –
не завадить дощ моїй судьбі.
Я впритул не помічаю хмар.
Я весь день – безхмарний і веселий.
Все одно за дощиком – веселка.
І не помічати хмар – мій дар.
По бруківці йду поміж калюж.
Усміхаюся усім краплинам...
Подумки змальовую картину:
дощик – вічний львівський Мулен Руж...