Мене всю ніч обманював ліхтар –
щомиті видавав себе за ранок.
То був ліхтар. Ліхтар, а не світанок...
Його закрити не знайшлося хмар.
Ще й місяць – хитрий спільник ліхтаря –
палав, неначе справді він – світило.
І місяць з ліхтарем набрали сили,
але вони і вдвох – ще не зоря.
А я – все знав, не вірив їм обом.
І не піддався я на їхню змову...
А ще я відрізняю світ любові,
коли яскраво грають у любов...
.....................................
Нина Самогова
Меня всю ночь обманывал фонарь –
пытаясь мне внушить, что это утро.
Но фонари с рассветом спутать трудно…
И вместо облаков седая хмарь.
Ещё и месяц спелся с фонарём –
и так пылал как будто он – светило.
Фонарь и месяц вместе - это сила,
Но не звезда, хоть и горят вдвоём.
А я - всё знал, не веря вновь и вновь.
Интриги эти я прекрасно знаю…
И свет любви я сердцем отличаю,
Как ярко не играли бы в любовь.
http://www.stihi.ru/2017/08/17/2075