http://www.stihi.ru/2017/07/18/629
Оригінал:
Помилятись не можна, а все – помилки, помилки...
Помиляєшся ти. Хтось сприймає тебе, як помилку.
І в душі оселяється відчаєм «боже помилуй».
І спливають безстрасно, мов хмари по небу, роки.
І стрічається стільки оман і спокус на шляху,
що готові сприйняти на віру спокуси оману.
Десь – багатство розкриє обійми шаленим дурманом.
Десь – забулись на п’яную мить у цупкому гріху.
А надія вже – майже, як неміч, – зі слізьми в очах.
І здається, назустріч – лиш очі нерідні, холодні...
Але віриш щодня і щомить в провидіння Господнє:
хтось долоні гарячі оселить на зимних плечах...
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Ошибаться не надо бы…только вот всё, как всегда…
Ошибаешься ты. Кто-то примет тебя через силу.
И в душе посели'тся отчаяньем «боже помилуй».
Уплывают бесстрастно, как тучи по небу, года…
В мире столько соблазнов и только обман на пути,
Что готовы принять мы на веру соблазны обмана.
Где-то тешит богатство, раскрыты объятья дурмана.
Где-то грех опьяненья смогли на дороге найти.
А надежда уже – словно немощь, в которой зачах.
И навстречу – глаза лишь холодные вижу сегодня.
Верю я каждый день, каждый миг в провиденье Господне:
Кто-то жар от ладоней поселит на зимних плечах…
Аватар Автора оригинала