Смакую самоту із філіжанки,
Мов каву, з ароматом дивних мрій,
Бужу думки, скуйовджені підранки,
Частинки туги струшую із вій.
Заховані давно на антресолях,
Юнацькі сподівання та думки,
І від кохання явки та паролі
Закриті в скрині з назвою «роки».
Стежиночки до щастя призабуті,
Хоч наче, не така уже й стара,
Та тільки от чому, мов на розпутті
Мене така печаль одоліва?...
Безрадісно складаю днів фрагменти,
Рутині віддаюсь до забуття..
Можливо, крила - просто рудименти,
Але без них не має смак життя.
(відкопано в чернетках)
(Із цикла "Сильна жінка")
Ілюстрація із коллекції "ТАЙНА ЖЕНЩИНЫ", художниці Lise Auger