1.
Летіла сорока
З далекого краю,
Та сіла спочити
В зеленому гаї.
В зеленому гаї,
Край пишного поля,
Де вітер співає
Про долю та волю.
Спочила сорока,
Вже треба летіти,
Та де б на дорогу
Водиці напитись?
У гаї немає -
Засохло джерельце,
Від краю до краю
Ніде ні озерця.
Знялася сорока,
Кругом облетіла,
Шукати, де з гаю
Водиця поділась.
Спитала у вітру,
Спитала в полину,
Що гірко розрісся
В широкій долині.
Шукала до ночі,
До гаю вернула,
Від втоми та спраги
На гілці заснула,
І марилась птасі
Джерельна водиця,
І річка широка,
Й весела криниця.