***
В облозі небо, грім гримить,
Неначе дід з ціпком тупцює,
Очима блискає щомить -
А ось вже й злива всіх лупцює...
Змішався світ у тій браваді,
Чимдуж стає від неї лячно,
Все потонуло в водопаді,
Стіною дощ, в туманах хащі...
За мить день лагідно світліє,
Устаткувалось ніби все-
Знов обрій хмарами чорніє,
Знов дощ піріщить, грім трясе...
Примхливе Літо,мов красуня,
Вродлива жінка молода,
Прикрас достатньо, суконь клуня,
Ще й залицяльників орда...
Люби ж те Літечко чимдуж,
Бо в мріях рік чекав на нього-
Сміються мальви, в"ється плющ,
Вітають вишні двір з порогу...
Буя краса та швидкоплинна,
Міня обличчя кожну мить,
Життя несеться безупинно,
Десь в вирій неба, в синю вить...
***