«Переведіть мене через майдан…»
Віталій Коротич
Я не добiг тоді через майдан.
Мене убили тут – посеред нього.
Світило сонце і в вечірній рай
попав зненацька я, в обійми до Старого.
Мене убили! Та не в тому річ –
життя віддав за Батьківщину-Неньку,
за братика, сестру, бабусеньку стареньку…
А мама з татом плачуть все, рідненькі…
Я тут – на Небесах! Дивлюсь на все звисока.
Не можу зрозуміть, що за мара така?!
Чому ж і до цих пір кровить, болить глибока
народна рана? І не зажива?!
І до яких же пір війна буде тягнутись?
І до яких же пір вмирать будуть сини?
Чи, може, не за тих тоді ми присягнули?
Чи, може, не за тих тоді ми полягли?
Я не добiг тоді через майдан...
Липень, 2017р.
(фото автора)