Королева квіток духмяніла у саду
Пелюстки ніби шовк, розпускалися вранці...
О, як пахли бутони сестри зорепаду,
А в дівчат усі щоки на світанку в рум'янці...
Та вона наречена лиш для місяця в полі,
Золотиться той хлопець в небеснім жупані...
Ну а їх благодать у просторі і волі,
Дише хмарою Долі прекрасная пані...