Сумно...

Светлана Кузьменко3
Поміж нами лягли  кілометри і дні.
Телефонних розмов так замало.
В небі зорі  байдУже засвітять вогні.
Серце смутком радість зламало.

Та ж немає без тебе спокою в днях.
Ти забрав той спокій з собою.
Виміряю розлуки час по тінях.
Я так  хочу зустрітись з тобою.

Як же хочеться, рідний, обіймів твоїх.
Щоб покласти життя у долоні...
Навіть зараз ти поряд у думках моїх.
Поцілунком торкнулася скроні.

Так замало мені телефонних розмов.
Скільки б часу вони не тривали.
Я так хочу  з тобою...знову і знов.
Щоби руки твої обіймали.