Хлопчика та дівчинку народила мати,
Сіла їм сорочечки-долі вишивати,
Щоб були живі-здорові і щасливі діти,
На сорочках вишила яскравії квіти.
Та прийшла війна проклята і на ті сорочки
Впали смуги камуфляжні і в сина, і в дочки...
Як позбутись того горя і біди такої?!
Хай зростають в мирі діти і не знають болю;
Хай живуть у злагоді сім'ї та країни,
Щоб носились вишиванки з світлої тканини,
І дівчата були б гарні, хлопці були б гідні;
І щоб молоддю пишались усі їхні рідні,
Щоб батькові не треба було б дітей покидати,
І щоб мати без сліз могла щастя вишивати...
Мати шиє, вишиває і мрію плекає,
Як крізь форму ту війскову квітка проростає...
27.06.2017г.