Вольный перевод с украинского:
Стихи, что в ночи не случились… Лишь тени… Лишь отсвет… Лишь морок…
Мечтанье, которым живёшь ты, но смысл его будто размыт…
Порою стихов отголоски накатятся эхом раздора,
Который, мелькнув, позабылся, но долог и памятен стыд.
Ночные стихи… О, их больше, чем тех, что под солнцем приходят!
Виной суета ли, усталость – что лиц-то! и оптом, и врозь.
А может, слова виноваты, что тысячами хороводят,
И, выбором отягощённый, ты сам говоришь себе: брось…
В ночи не написаны строчки… Но как их ночная прохлада
Желанна – с морозом по коже, что бриз вдохновения нёс!
Стихи, не сумевшие сбыться… Возможного счастья награда
Случайная… Море надежды – из капелек сдержанных слёз…
*****************
Оригинал: http://www.stihi.ru/2017/06/20/1065
Нічні ненаписані вірші... Як тіні... Як зорі... Як хмари...
Як мрії, котрі відчуваєш, та повністю не зрозумів...
А іноді віршів уривки нагадують сором від чвари,
котра промайнула миттєво, та сором забути не вмів.
Нічні... Їх чомусь значно більше, ніж тих, що під сонцем приходять.
Можливо, виною буденність і втома від сотень облич.
А може, й слова на заваді, що тисячами хороводять,
І, виснажений розмаїттям, ти сам собі кажеш: облиш...
Нічні ненаписані... Хочу – нічної віршів прохолоди.
Тієї – морозом по шкірі. І кожна чернетка – мов бриз.
Нічні ненаписані вірші... Як щастя можливі нагоди...
Де дуже багато – надії... І – трішечки – стриманих сліз...
__________________
Яндекс-фото. Автор – Мануэль Плантин