Дерево життя

Натали Амар
Свiтанком полуничним,
Що лиш у червнi є,
Закiнчилася нiчка, -
На сонцi виграє
Могутнiй i ласкавий
Наш велетень Днiпро.
Вiн пам'ятає славу
Того, що вiдгуло -
Як дикiї монголи
Чинили побиття,
Як козаки за волю
Своє дали життя,
Як з Гiтлера вiйськами
Тут билися дiди -
Кров пращурiв вiками
Стiкала до води...
Все рiчка пам'ятає...
Як радiсно колись
У небеса безкраї
Пiснi жiнок лились,
Що вишиване прали
У водах полотно,
Як зеленiли трави,
Як сiялось зерно.
Дiвчата на Купала
Плели вiнки з зiлля,
Була такая ласкава
До всiх свята земля...
I доки Днiпр у водах
Iсторiю несе,
Красу свого народу
Шануй понад усе!
Лунає рiдне слово
Нащадкам крiзь вiки -
З корiння вiкового
Ми молодi гiлки!

Наталi Амар