Давняя мечта

Анатолий Потиенко
          ДАВНЯ  МРІЯ
Петро з Грицьком сиділи якось над Дніпром,
Їм настрій пляшка самогонки гріла.
Коли тепліше стало, запитав Петро:
-Скажи, Грицько, чи є у тебе мрія?

Грицько підняв у думі голову свою,
А потім в пельку вилив оковиту:
-Питання зрозумів і відповідь даю:
Є мрія – кинути горілку пити.

Дивився очманіло на Грицька Петро:
-Це ж явне самогубство, а не мрія!
Хіба це мрія – це останній в прірву крок…
Так кидай, як мене ти не жалієш!

Грицько взяв пляшку і на неї подививсь,
Неначе Гамлет: пити – чи на пити?..
-Не кину… Як же кинуть? Петре, не журись.
Як потім буду я без мрії жити?      04.05.2016 р.