Ніяк не можу зрозуміти,
Чому нас доля обмина?
Назустріч треба крок зробити,
Поки душа іще співа.
Роки проходять чередою,
І шлях коротшає в цю мить.
Ми розуміємо з тобою,
Що долю треба підкорить.
Вона, як жінка вередлива,
Буває різною в житті.
Нам із тобою не до дива,
Бо диво наше - в почутті.
Воно з роками не згасає,
Кохання живить джерело,
Нехай шумить, не затихає,
Дає нам силу заодно.
Щоби свої шляхи долати,
З любов’ю в серці до кінця,
На долю менше нарікати,
А слухати свої серця.
До мети йдемо своєї,
Не лякають нас шляхи.
Доки джерело вирує,
Долю тільки так знайти.