НЕ ТОНУЧІ...
Знайомий мій був інженер за фахом,
Диплом він мав і балакучий мав язик.
Попрацював він рік… Набрався жаху,
Бо ще з дитинства працювати він не звик.
І тут для язика знайшлась робота,
Бо інженер став комсомольським вожаком,
Де треба вміти розкривати рота –
Талант цей маєш – не потрібен і диплом.
Помітило партійне керівництво,
Сказало:
-Хлопець – наш! Берем його в райком!
Таких не брати – це вже буде свинство!
І не спитали, а чи має він диплом.
Був крах держави… Залишились друзі.
Його язик теж залишився у ціні .
Він виплив і працює в профсоюзі,
Бо знайте: язики такі не тонуть… Ні!
Таких людей я зустрічав немало –
Номенклатурна гвардія й тепер не спить,
Бо язики їх – вічнеє чесало:
Вони все роблять, щоб нічого не робить! 17.04.2016 р.