Захмарні кучугури Закопанє.
Ми - бранці, взяті лютим у полон.
Молімось до смерек, мов до ікон,
за наше несподіване кохання.
Он там туман повзе не знати звідки,
Вкриває гори білий оксамит.
На жаль, минулось все, і оcь цю мить
фіксує світ,
як Ієгову свідки.