***
Тут все моє!
Шахтарський край, де так приємно жити,
Де небо голубіше за топаз!
Ну, як тебе всім серцем не любити,
Квітучий і казковий мій Донбас!
Тут рідний дім, росте в саду калина,
Тут все моє -- гаї, річки й поля!
Найкраща в цілім світі Батьківщина,
І наймиліша пращурів земля!
Хай льється пісня над ставком весела,
Співаючого в хащах солов"я.
Він звив гніздечко на гілках омели,
І мріє, щоб росла його сім"я!
Нехай цвітуть волошки в стиглім житі,
Хай тут щасливим стане кожен з вас!
Ну, як тебе, мій краю, не любити,
Коли ти у душі моїй, Донбас?!
***
Де б я не була...
Де б я не була, то всім казала,
З гордістю і радістю в очах:
-- Нас Вкраїна-матінка з"єднала
Мовою співучою в словах!
Де б я не була, в моєму серці
НазавждИ залишиться тепло.
Бо в зеленім гаї б"є джерельце,
А блакить прозора, наче скло.
Хай гудуть хрущі в рясній малині,
Що росте під хатою, в садку
І пісні лунають солов"їні
Цілий вечір в білому бузку.
Не забуду неньки колискову,
І як йшла до школи в перший клас
Дякую, Господь, за край чудовий,
За квітучий, сонячний Донбас!
***
Це - наша рідна Україна!
Цвіте у балках тут барвінок,
Під сонцем сяють пелюстки.
Це -- наша рідна Україна,
Де тонуть у садах хатки.
Де пахне медом із акацій,
І де лелеки гнізда в"ють.
Тут лине пісня залихватська,
Вугілля на гора дають
Справляють всім селом весілля,
Вітають щиро молодят.
Тут у степах таке привілля,
Неначе Рай для оченят!
Тут у ставках лящі та щуки,
І жовті берегИ з піска.
Тут серце ловить вітра звуки
В налитих соком колосках!
***
Запросіть на каву!
А Ви на каву запросіть мене.
Таку міцну солодку і гарячу...
В нас ніжні почуття весна вдихне.
Ми закохаємось...так щиро й необачно...
Лише на каву запросіть мене...
Не випускайте з рук мою долонь,
Зігрійте кожен пальчик теплотою.
Я своє серце Вам віддам без бою,
Палає в ньому пристрасті вогонь!
Не випускайте з рук мою долонь...
Я вас благаю: тільки запросіть!
І подаруйте погляд, наче присмак...
Для Вас вдягну я сукню і намисто,
Бо хочу до нестями Вас любить!
Я Вас благаю: тільки запросіть...
***
Не кажи мені про почуття!
Не кажи мені про почуття,
Що ти в них, мій милий, розумієш?
Коли серце навпіл від життя,
А саме воно, як маяття...
І душею денно й ношно...тлієш...
Не кажи, не треба, ти не той,
На кого б хотіла я молитись.
На вустах кохання з гіркотою
Заблищить росою золотою,
Та у серці може не з"явитись...
Не кажи, наввіщо? Бог с тобою!
Хай воно залишиться таємним.
Пройде ейфорія стороною...
І зірки засяють наді мною...
Покохаю, дуже, та взаємно!
***