Однообразные, хмурые дни...

Наталья Беляева Ерух
Однообразные, хмурые дни
Катятся, как санки с горки.
Хочется всё начать с чистого листа...
Моё чувство какое-то скомканное,
Неопределённое, утратившее новизну.
Даже не знаю, какую предать ему окраску.
Нахожусь в постоянном поиске чего-то нового.
Замечаю, что иссякла шкала эмоций,
Неподвижное слово падает камнем в воду,
И нет в нём прыгучести и мобильности.
Не хочется разбазаривать дни, как монеты
И всё время кружить на одном месте.
Нужно плавно подниматься по спирали вверх -
Виток, за витком - к намеченной цели.


Одноманітні, похмурі дні...

Наталія Бєляєва Єрух

Одноманітні, похмурі дні
Котяться, як санки з гірки.
Хочеться почати все з чистого аркуша...
Моє почуття якесь зім'яте,
Невизначене, яке втратило новизну.
Навіть не знаю, яку зрадити йому забарвлення.
Перебуваю в постійному пошуку чогось нового.
Помічаю, що вичерпалася шкала емоцій,
Нерухоме слово каменем падає в воду,
І немає в ньому стрибучості і мобільності.
Не хочеться марнувати дні, як монети
І весь час кружляти на одному місці.
Потрібно плавно підніматися по спіралі вгору -
Виток за витком - до наміченої мети.