Не виходь за мене, Чічко, не виходь!
Ну навіщо той закоханий поет?
Той поет – герой гуцульських оперет.
Не виходь за мене, Чічко, не виходь!
Не кохай мене ти, Чічко, не кохай!
Той гуцул жартує через кожен крок.
Він вночі для тебе вкраде світ зірок.
Не кохай мене ти, Чічко, не кохай!
Тож не вір мені ти, Чічко... Ти не вір
В той, що вчора – про любов до тебе – вірш.
Бо сьогодні я кохаю ще сильніш...
Тож не вір мені ти, Чічко, ти не вір!
Тож цілуй мене ти, Чічко, ти цілуй!
Ніжно-ніжно, мов промінчиком з небес.
Бо інакше – зацілую я тебе.
Тоє цілуй мене ти, Чічко, тож цілуй!
Тож виходь за мене, Чічко, вже виходь!
Бачиш, Чічко, квіти травня – всі твої...
Будеш мати зранку приспіви мої.
Вже виходь за мене, Чічко, вже виходь!
Ге-гейййй!
..................................
Гуцульське селфі