А хтось кохання розміняв на пристрасть.
А хтось любив у жанрі пограбунку.
А хтось давно заплутався в стосунках,
де вранці в подушки ридає прикрість.
Як мало тих, хто переміг самотність
без жодної моральної утрати.
І віриться, що вдасться покохати.
І що любов поверне безтурботність.
І поки ми шукаєм порятунок,
життя цілує сивиною в скроні...
Самотність шрам лишає на долоні –
там, де повинен бути поцілунок...