МОЄ СЕЛО
Серед лісів лежить моє село,
Як лялечка в зелених пелюшках.
Над ним розмахує своїм крилом
Лелека - довгоногий символ-птах.
Легенда сива, наче лунь, гласить:
Якщо в селі цей птах гніздо заплів,
Там люди в щасті вічно будуть жить,
Завжди лунати будуть сміх і спів.
В селі моїм буваю в рідкі дні:
Живу далеко – їздить не з руки.
Але завжди притягує магніт
Із назвою – село Колісники.
Хатина на окраїні села –
Закриті ставні всі, і тиша скрізь…
Сім’я тут Потієнкових жила,
А зараз дім цей, наче обеліск.
А ось і школа… Я ходив сюди,
Науки вчив та пізнавав їх суть.
Ось клени – їх мій батько посадив,
Вони уже до неба дістають!
Затиснула в лещата розум мій
Дитинства пам’ять – ніжная печаль.
Тебе я часто бачу уві сні,
Бо ти, село - мій батьківський причал.
І кожної весни, забувши страх,
До тебе, до завітної мети,
Летить лелека – довгоногий птах.
То моя пам’ять в це село летить… 14.04.2016 р.