Нам життя нав'язало всім темп божевільний,
Кудись біжимо і завжди не встигаєм,
Невід'ємна частина для всіх наш мобільний...
Всі надії на краще у скриню складаєм.
Ми прекрасної миті-не помічаєм,
І життя десь яскраве вирує,
А за клопотом суть існування втрачаєм,
Вже замислившись- дуже шкодуєм.
Зупиниться треба хоча б на хвилинку,
І вдихнути життя аромати,
Щоб навідати рідних, обняти дитинку,
І себе у житті не втрачати!