http://www.stihi.ru/2017/05/21/3133
Оригінал:
Нічної зваби торжество
Струмує в стомленому тілі...
І тільки сумніви несмілі
Крадуться в стишене єество...
Звершив гармонію, любов
Спить в поцяткованій квартирі...
І, заціловані, у мирі
До ранку губи змовкли знов...
Заснула й Неба благодать ,
Сховавшись сонно в бляклі тіні ...
Лиш очі Бога сумносині
Лишились у журі ридать
Над людством , де кипить розбрат,
Де панування зла, зневіри ,
Що зацькували Землю сіру,
Закривши вхід до райських врат ...
А я - відкрию Богу дверці :
Ходи, спочинь ... в моєму серці!
Переклад з української Світлани Груздєвої:
Ночных соблазнов торжество
Струями наполняет тело…
И лишь сомнения несмело
Крадутся в тиши естество…
Гармонию узнав, любовь
Спит в разукрашенной квартире.
И, зацелованные, в мире
Молчат до 'утра губы вновь…
Спит даже Неба благодать
И в блёклые нырнула тени…
Очам лишь Бога, ярко-синим,
В печали суждено рыдать
Над миром, где кипит разлад,
Где торжествуют зло, неверье,
Что затравили лицемерьем
Так, что не видно райских врат…
А я…открою Богу дверцы:
Приди прилечь…в моём Ты сердце!