Нiч кохання

Валентин Брилев
Сонце за обрій тихенько сідає.
День відійшов і замовкли птахи.
Хлопець дівчину в садочку чекає.
Землю вкривають квіткови шляхи.

Місяць на небі,подібний до хана
Зоряне срібло розсипав для нас.
Хлопець обійме чарівну кохану,
Нічь для кохання - улюблений час.

Буде в саду соловейко співати.
Ковдрою вкриє коханих туман.
Не догукається дівчину мати,
Свариться тихо на донькин обман.

Мати забула про роки дівочі,
Ночі безсонні в зеленім гаю.
Хлопця коханого лагідні очі.
Щастя безмежне у ріднім краю