А у любові – сорому нема.
А у любові – сорому не буде.
Та щось собі сором’язливе люди
видумують – життя живуть дарма.
Скажіть мені, хто зна: в чім та межа,
де цноти – край, і вже почався сором?..
І щось незграбне чинимо, говорим –
і сходить нанівець кохання жар...
І поцілунків не соромлюсь я.
І в поцілунків – сорому немає.
Та, хто не вбоїться поцілунків, знаю,
насправді є – безстрашна... І – моя...