Не йди... На мить єдиную – не йди...
І я на мить тебе вже не залишу.
Моїм пером Бог про кохання пише.
Він знає: відстань – виміри біди...
Не йди... Не залишай... Не сироти...
І ти осиротієш в мить розлуки.
Не рознімаймо більше теплі руки.
Замерзнем поодинці я і ти.
Так соромно, та хочеться мені
Дощем злякати зимним – тим, що буде.
А вдвох ніколи не замерзнуть люди,
Бо гріються у рідному вогні...