Вишивала сорочки я свiтлом...

Ольга Липа
Вишивала сорочки я світлом найяскравішої зорі,
Діткам, братам, улюбленим сестрам, і смарагди, і снігурі!
Десь Дніпро розливається хвилями, степовая сума і добро,
Та калини весняної кіска, і вкраїнських завій тут срібло`!

Все ліси з солов'ями і маками, і зеленая ковдра землі...
Де Дух Предків - Великий і Вічний, Чорноморські пливуть кораблі!
Посміхнемось ми небу і сонечку, сіє жито весняная даль,
Вишиваночки наші чудовії проганяють від серця печаль!