Впусти мене в своє життя.
Де пісня – більша за зізнання.
Де кожен погляд – про кохання.
Де до нестями – без нестям.
Поклич мене в життя своє.
Я притулюся тут – скраєчку.
Я буду чемним і доречним.
Я буду – радісне твоє.
В життя своє мене візьми.
Таким, яким я є, – ліричним.
Я стану милим, добрим, звичним.
І буде з «я» і «ти» – вже «ми»...