Бабине лIто
Алла Грегуль:
"Природа в барвах золотистих
На захід сонця виграє...
Воно ще досить променисте,
Та суму зникнуть... не дає.
Воно, як наші сподівання,
Що линуть в кожному листі.
Які так схожі на кохання,
Та тішать нас... на самоті."
Природу в красках золотистых
Представил солнечный закат,
Сейчас, пока еще лучистый,
Но грустный, как прощанья взгляд.
А наши робкие надежды,
Листвой летящею маня,
Подарят нам любовь и нежность,
Чтоб одиночество унять.
Ссылка на авторский оригинал
http://www.stihi.ru/2012/07/14/3250