***
В этом храме старинном я слушал орган.
Он и плакал, и гневался, как океан.
Щебет ласточки вдруг я услышал на миг.
Напрягал я свой слух: нет же, нет же - звучит!
Как орган упрекал,
проклинал,
рокотал,
голос ласточки там на минуту смолкал.
А как Бах изнемог от нахлынувших чувств,
зазвенел он над нами выше хоров и люстр!
Эту песню услышал седой органист.
"В ней сокрытый есть смысл", - так подумал артист.
После бурь и циклонов, что бушуют вокруг,
жаждет мира и света измученный дух.
***
В стародавньому храмі, де скарживсь орган,
де він схлипував, гнівався, як оекан,
щебет ластівки мирний причувся на мить.
Я напружився слухом, та ні ж бо - звучить!
Як орган дорікав,
проклинав,
рокотав,
голос той на якусь там хвилину вмовкав.
А як Бах знемагав під вагою чуттів,
о, як цвів десь над нами дзвінкий солоспів!
І почув оту пісню сумний органіст,
і подумав, що є в тім прихований зміст.
Після бур і циклонів, як після недуг,
прагне злагоди й миру спустошений дух.